Прибрати рекламу

Сьогодні святкуємо: День великомучениці Варвари (17.12)
Церква завжди високо цінувала заслуги мучеників, ставила їх життя за взірець. В пам'ять про декого з них, хто особливо відзначився мужністю та ревним служінням Господу Богу, в церковному році відзначаються урочисті свята. Серед них - день пам'яті святої великомучениці Варвари, яку церква поминає 17 грудня. Народилася Варвара у фінікійському місті Геліополі в багатій родині. Її батько Діоспор був переконаним язичником. Оберігаючи дочку від християнського впливу, він замкнув її у спеціально збудованій вежі. Ізольована від людей, віддалена від світських розваг, дівчина часто задумувалася про навколишній світ, його істинного Творця, а пізнавши християнське вчення, при першій нагоді прийняла святе хрещення від приїжджого олександрійського священника. Переконавшись, що погрозами і тортурами не зламати святої віри, Діоспор віддав Варвару до рук жорстокого правителя Мартіана, вимагаючи, щоб її судили як відступницю від батьківської віри. Святу Варвару били воловими жилами, тіло дерли залізними кігтями, обпалювали свічками. Юна страдниця зносила тортури з влажаючою мужністю. Жінка на ймення Юліанія, побачивши страждання святої Варвари, почала вголос викривати жорстокість та невір'я Мартіана. Але її відразу ж схопили. Правитель засудив їх на смерть. Безсердечний Діоспор сам викликався бути катом дочки. Мученицям усікли голови.
У християнському світі святу великомученицю Варвару шанують як спасительку людей від наглої смерті. (матеріал взято з книги "Український історичний календар '96 / за ред. П.П.Толочка. - Київ, 1995.")
Народна легенда, записана на Вінничині, каже, що свята Варвара Великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові. В цей день гріх прати, білити і глину місити. "Можна тільки вишивати та нитки сукати... " Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила". (з книги О.Воропая "Звичаї нашого народу")